Фунгіциди
Фунгіциди (від лат. fungus «гриб» + лат. caedo «вбиваю») - хімічні або біологічні речовини для боротьби з грибковими хворобами рослин, а також для протруєння насіння з метою звільнення їх від спор паразитних грибів.
Механізм дії більшості фунгіцидів відомий лише загалом. Найчастіше фунгіциди діють на гриби безпосередньо, втручаючись у біохімічні реакції, що відбуваються в грибних клітинах, або блокуючи ферменти, що керують цими реакціями.
Фосфорорганічні фунгіциди пригнічують синтез ліпідів, що входять до складу цих мембран.
Гідроксипіримідини (етиримол та ін.) і похідні аланіну інгібують, мабуть, синтез нуклеїнових кислот, а антибіотики (циклогексімід, бластицидин, касугаміцин) – синтез білка. Антибіотик поліоксин, діючи на відповідні ферменти, пригнічує процес утворення хітину у грибів (і комах). Фунгіциди із групи оксатіїнів порушують процес тканинного дихання, похідні бензімідазолу та тіофанати — нормальний хід клітинного поділу.